Преса про нас

Два ювілеї Антоніни Гордій 17.04.2013

Невеличкий кабінет більше нагадує зимовий сад чи оранжерею — стільки тут живої зелені й квітів. На стінах картини, тихо звучать мелодії Чайковського. За столом струнка темноволоса жінка зосереджено вдивляється в екран комп’ютера. Там, за вікном — громаддя скляних корпусів Уманського тепличного комбінату, де трудяться сотні людей, наливається соками новий урожай. Там милують око цілі грона різнокольорових уманських помідорів (вирощують до 70 кілограмів на квадратному метрі), і огірочки запашні, наче з грядки. А починається це живе багатство з тихих кімнат лабораторії, де програмує врожай начальник агрохімічної служби комбінату Антоніна Гордій.

У трудовій книжці цієї жінки два записи: про початок роботи і про призначення на посаду завідувача агрохімлабораторією комбінату. А нинішня весна в житті Антоніни Миколаївни особлива: ювілейний день народження і 30-річчя на посаді очільника лабораторії.

В житті кожної людини є віхи — точки підрахунку, від яких доля повертає на нову орбіту. В Антоніни першою віхою можна назвати день, коли юна уманчанка з шанованої сім’ї, яка могла без проблем їхати вчитися до столиці, вирішила вступати до аграрного вузу. Другий ключовий момент долі — зустріч на волейбольному майданчику спортзалу рідного Уманського сільськогосподарського інституту зі старшокурсником Миколою Гордієм. З тієї зустрічі почався їхній спільний шлях і доля, що називається, з першої спроби визначила конкретне місце у житті: Уманський тепличний комбінат. Починала Антоніна Миколаївна агрономом по захисту рослин. Але якось у розмові зізналась, що тільки попрацювавши в лабораторії, переконалась: це те, що хотілося б робити все життя.

«Велика технологічна революція під склом», як охрестили журналісти реконструкцію Уманського тепличного комбінату в кінці 90-их років — то навіть не віха, а нова орбіта і розвитку підприємства, і в житті Антоніни Миколаївни. Здійснювався великий інвестиційний проект, споруджували теплиці нового покоління. І саме їй, начальнику агрохімслужби, належало «вдихнути життя» в ці будівлі — освоїти сучасні європейські технології вирощування овочів у закритому грунті. А це дуже непросто, адже об’єкт роботи тепличників не апарат з кнопками, тільки натискай правильно, а живі рослини. Щоб знамениті технології дали віддачу, треба спочатку пристосувати їх до конкретних місцевих умов. Всю цю копітку, творчу і дуже відповідальну роботу прийняла на свої тендітні плечі начальник агрохімслужби Антоніна Гордій. Як справилась — можна судити з результатів: комбінат славиться врожаями, екологічно чисту уманську городину охоче беруть найвідоміші торговельні фірми, експортують за рубіж.

А про цю віху — створення лабораторії «Деметра» — небагатослівна за характером Антоніна Миколаївна охоче розповідала сама. У 2000-му році уманський комбінат виграв грант у рамках державної програми голландсько-східноєвропейського співробітництва. А грантом був подарунок королеви Нідерландів — обладнання для найсучаснішої сільськогосподарської лабораторії. Тоді і з’явилась на комбінаті центральна лабораторія під назвою «Деметра» (у давньогрецькій міфології Деметра — богиня родючості й землеробства, покровителька хліборобів, що охороняє все живе на землі). Лабораторія під досвідченю рукою Антоніни Миколаївни стала гордістю комбінату, тут визначають з мікронною точністю 17 показників (мікро і макроелементів) грунтів, води і добрив. Сюди звертаються по допомогу тепличники з усіх кінців України, адже це єдиний в країні заклад такого рівня. У 2007 році Антоніна Миколаївна відзначена орденом Княгині Ольги ІІІ ступеня.

Під час реконструкції разом з батьками почали працювати сини Гордіїв.

— Мабуть, і не могло бути по-іншому, — вважає Микола Васильович, — наші хлопці на комбінаті виросли, ще школярами вчилися щеплення робити.

Нині Віктор — заступник директора з економіки, Андрій завідує Тальнівським відділенням комбінату. Підростає третє покоління: все частіше з’являється на комбінаті внук-старшокласник Олексій — то в цехах, то в лабораторії. Команда Гордіїв і душа в ній — мама Антоніна. Темноволоса, струнка гарна жінка. Енергійна без метушні, завжди спокійна і стримана, а навколо неї робота кипить — вищий пілотаж управління.

«Наша Миколаївна — живий комп’ютер», «технолог екстра-класу» — це відгуки про Антоніну Миколаївну у колективі. Але, мабуть, найточніше висловилась жінка, яка працювала на теплицях з дня заснування: «Миколаївна — душа комбінату, вона мудра і справедлива».

Ольга Даниленко